Загрози прийняття Трудового кодексу

21.03.2017

2018

15 березня 2017 року Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглянув на своєму засіданні проект Трудового кодексу (реєстр. номер 1658). Попри низку положень проекту, проти яких заперечують профспілки, роботодавці та організації громадянського суспільства Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти даний проект у другому читанні та в цілому.

У 2016 році Міжнародна Організація Праці (МОП) ґрунтовно проаналізувала проект Трудового кодексу та видала 59 Рекомендацій. На жаль, не зважаючи на тривалий процес розгляду даних рекомендацій, Комітет проігнорував значну частину зауважень МОП, зазначає Олена Михальченко, юрист ГО "Трудові ініціативи".

На думку громадянського суспільства, найбільшою загрозою прийняття проекту є потенційно дестабілізуюча дія нового закону. Враховуючи політичну та економічну кризу в Україні, існує серйозне побоювання, що такий об’ємний та складний новий трудовий закон, який суттєво звужує права працівників, може викликати протестні дії, призведе до зростання правових колізій, і зробить ринок праці менш передбачуваним для роботодавців та інвесторів. "Враховуючи економічну ситуацію в Україні, ми побоюємося, що це може бути дестабілізуючим фактором. Завдяки новому закону великі підприємства та державний сектор зможуть з легкістю провести масові звільнення в короткі строки. Підтримка реформ з боку громадян є занадто слабкою, а необґрунтовані масові скорочення зведуть її нанівець", - зазначила Олена Михальченко. "Хоча в чинному трудовому законодавстві є певні недоліки, по ньому напрацьована значна судова практика та він є зрозумілим для судів, профспілок, роботодавців та працівників. Новий закон внесе безлад у цей процес та збільшить кількість спорів у рази".

МОП вказує на те, що проект визначає дуже широкий діапазон застосування короткострокових трудових договорів на визначений строк. На перший погляд застосування короткострокових договорів може здаватися привабливим для роботодавців, але в той же час це підриває стабільну зайнятість і може негативно позначитися на споживчому ринку та економіці в цілому. “На папері гнучкість ринку праці виглядає цікаво, але в реальності, полегшення процедури звільнення не обов'язково стимулює роботодавців наймати більше працівників. В реальному світі це не працює. У країнах з великим рівнем корупції і централізації як в Україні полегшення процедури звільнення, ймовірно, просто означає, що більше грошей будуть переведені на офшорні рахунки банків Кіпру", - прокоментував Трістан Масат, Директор міжнародної неурядової організації "Центр Солідарності" в Україні

Проектом також звужено права працівників на колективні переговори. "Послаблення колективних переговорів не вирішить трудових конфліктів, а скоріше перенесе протести працівників в поза-правову площину або до суду, що нанесе шкоду економіці", - сказав Трістан Масат. Проект Трудового кодексу нівелює роль менших за чисельністю профспілок, якщо на підприємстві більше одної профспілки, що в свою чергу послаблює стабілізуючу роль профспілок у сфері трудових відносин та конструктивного розв'язання трудових конфліктів.

"Від зміни трудового законодавства виграють виключно найбільші роботодавці і насправді це означає, що олігархи продовжують контролювати державний та приватний сектор", - сказав Трістан Масат.

ГО «Трудової ініціативи» виокремили перелік основних проблемних положень проекту:

  • Виключення з проекту положення щодо недискримінації на робочому місці на підставі гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації. В рамках підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання прийняти антидискримінаційне законодавство і невиконання цього пункту порушує вимоги ЄС.
  • Можливість роботодавця укладати строкові трудові договори у будь-якій сфері (ч.2 ст. 35 проекту), що суперечить Конвенції МОП №158.
  • Переведення працівника від одного роботодавця до іншого на строк до 3 місяців (ст. 67 проекту). При цьому географія переведення законодавчо не обмежена (може бути інша область або навіть країна), а соціальні гарантії (наприклад, надання тимчасового житла) не закріплені.
  • Безстрокове переведення від одного роботодавця до іншого за домовленістю між ними за згодою працівника (ст. 82 проекту). На практиці відмова працівника від переведення може стати причиною звільнення.  
  • Здійснення контролю виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів (ст. 29), викликає серйозне занепокоєння щодо питань приватності. Законодавчо не закріплюється ні методи контролю, ні перелік технічних засобів.
  • Можливість роботодавця одноосібно включати до трудового договору обов’язок працювати у дні державних і релігійних свят (ч. 3 ст. 312) 
  • До проекту Трудового кодексу вводиться сумнівне поняття «призупинення трудових відносин», згідно якого роботодавець має право лише частково виплачувати зарплату і може застосовуватися, наприклад, якщо працівник бере участь у страйку (ст. 70).
  • У проекті Трудового кодексу міститься надмірна кількість нечітко визначених підстав для звільнення з ініціативи роботодавця у разі:

- розголошення комерційної інформації (п.2 ч. 2 ст. 92). Таке широке формулювання надасть роботодавцю право звільнити працівника за будь-які відомості організаційного, технічного або іншого характеру, наприклад, за розголошення розміру його заробітної плати, або внутрішнього трудового розпорядку компанії;

- недостатньої кваліфікації працівника, що підтверджується результатами не тільки атестації, але й іншими доказами (п. 2 ч.1 ст. 93);

- ухилення від обов’язкового профілактичного щеплення або періодичного проходження медичного огляду (ч. 3 ст. 93). Трудовий договір в такому разі може бути розірвано без попередження.